17.09.2021

Кращі за США: Чому паралімпійська збірна України досягає таких великих успіхів

The New York Times
The New York Times

Щоденна газета, видається в Нью-Йорку з 18 вересня 1851 року





Українська збірна на Паралімпіаді в Токіо
Forbes

У загальному медальному заліку в Токіо українці посіли п’яте місце, отримавши 98 нагород, що всього на шість менше, ніж у збірної США, делегація якої була набагато більшою.

Про це пише The New York Times.

За американськими спортивними мірками, паралімпійці України – це маленьке диво, такий собі слов’янський еквівалент бейсбольного клубу “Окленд Атлетікс”.

На токійській Паралімпіаді, що завершилася в неділю, в загальному медальному заліку українці посіли п’яте місце, отримавши 98 нагород, або лише на шість менше, ніж збірна США. Але у першої четвірки країн – Китаю, Британії, Росії та США – в Токіо було у кожної понад 220 спортсменів, а Україна привезла туди всього 143 атлети.

“Ця маленька країна не за розмірами успішна”, – сказав офіційний представник Міжнародного паралімпійського комітету Крейг Спенс (Craig Spence).

Українські олімпійці зі “звичайних” ігор такому успіху своїх паралімпійців можуть тільки позаздрити, тому що вони в медальному заліку минулого місяця були тільки шістнадцятими. Ця команда завоювала одну золоту медаль, або рівно на чотири менше, ніж Максим Крипак, який за перемоги в змаганнях з плавання отримав цілих сім нагород: п’ять золотих, одну срібну і одну бронзову. Завдяки цьому він став рекордсменом токійської Паралімпіади за кількістю медалей.

Новини за темою: Український плавець став найтитулованішим спортсменом Паралімпіади

Україна вже на дев’ятій Паралімпіаді поспіль (включаючи літні та зимові Ігри) входить до першої шістки країн у медальному заліку. І це незважаючи на те, що ООН постійно називає її однією з найбідніших країн в Європі, де важко жити інвалідам.

Такі спортивні досягнення практично не перериваються в останні роки, хоча Росія в 2014 році захопила Крим, віднявши в українських паралімпійців тренувальний центр високих досягнень на Чорному морі. Тобто формально росіяни нічого не забирали, оскільки держава Україна залишилася власником цього центру, проте давній депутат парламенту і голова українського паралімпійського комітету Валерій Сушкевич заявляє, що українському громадянину складно погодитися на користування цим центром.

Новий український паралімпійський центр з обладнанням, пристосованим до потреб інвалідів, будується в місті Дніпро, що знаходиться в тій частині Східної України, яка контролюється українським урядом.

67-річний Сушкевич виріс за радянської влади. Він користувався інвалідним кріслом, але почав займатися плаванням і брати участь у змаганнях, незважаючи на те, що в радянському суспільстві існувало упередження проти публічних заходів за участю інвалідів.

“Це вважалося порушенням милостивої картини Радянського Союзу”, – сказав Сушкевич, якому влада по суті справи оголосила в СРСР, що він повинен жити поза суспільством.

Радянський Союз досяг успіху на Олімпійських іграх, проте на Паралімпіаду відправив своїх спортсменів тільки в 1988 році, після чого СРСР в 1991 році, нарешті, розпався.

Україна як незалежна країна вперше з’явилася на Іграх в Атланті в 1996 році і завоювала лише сім медалей – рівно стільки, скільки один Крипак отримав в Токіо.

Новини за темою: Чому українські паралімпійці виступають краще за звичайних спортсменів?

Але Сушкевич розробляв програму “Інваспорт”, в рамках якої в усіх областях України будувалися спортивні центри для людей з обмеженими можливостями та спортивні школи для дітей.

“В “Інваспорті” поєднувалася державна і недержавна система”, – сказав він. Мета полягала в тому, щоб забезпечити людям спортивну активність і паралельно сприяти появі паралімпійців.

“До спорту у мене практично нічого не було. Ні, буквально нічого не було, – розповіла в 2012 році “Бі-Бі-Сі” дворазова чемпіонка Паралімпіади з силового триборства зі штангою Лідія Соловйова. – У мене не було квартири. У мене не було зарплати. У мене не було хорошої пенсії. Але зараз завдяки спорту все це у мене є”.

Прессекретар Управління ООН з прав людини Марта Хуртадо (Marta Hurtado) підтвердила, що в інвалідів в Україні в цілому досить обмежені перспективи.

“Занепокоєння викликає велика роль державних установ у роботі з українськими інвалідами. Тим часом буде краще, якщо допомога їм буде надаватися з боку сімей або їхніх місцевих громад, – написала вона нам у своєму електронному листі. – Інклюзивна освіта для дітей з обмеженими можливостями, коли інвалідів без всяких умов відправляють у звичайну школу, залишається рідкістю, не перетворюючись на норму. Це результат дефіциту інфраструктури і негативного ставлення в суспільстві”.

Бігунка Оксана Ботурчук, яка чотири рази брала участь в Паралімпійських іграх і завоювала три срібні медалі в Токіо, сказала, що її стали більше впізнавати в Україні після того, як цього року вийшов фільм про її життя з назвою “Пульс”.

“У моїй країні спортсмени-паралімпійці не дуже популярні, – заявила вона. – А тепер всі раптом дізналися, хто я така. Часто доводиться чути: о, це ти срібна медалістка Паралімпіади?”

Цього літа президент України Володимир Зеленський зустрівся з паралімпійською збірною перед її від’їздом до Токіо і вибачився за те, що “жоден президент всі ці роки особисто не був присутній на проводах наших паралімпійців на літні та зимові Ігри”.

Перед зимовою Паралімпіадою 2018 року відбулися дві важливі зміни. Спортивні змагання почали транслювати в прямому ефірі, а сума преміальних стала приблизно такою ж, як і у олімпійців.

За словами Сушкевича, винагорода за золоту медаль становить близько 125 000 доларів, за срібну – 80 000 доларів, а за бронзову – 55 000 доларів. Раніше ці суми становили, відповідно, близько 40 000, 26 000 і 8 000. Приблизно стільки ж сьогодні отримують американські олімпійці та паралімпійці.

Сушкевич зізнався, що цього літа результати викликали розчарування після третього місця в медальному заліку 2016 року (тоді в Ріо Україна поступилася лише Китаю і Британії). Тоді золотих нагород в України було 41, а цього року 24. (Офіційно Міжнародний олімпійський комітет вважає місця команд у медальному заліку за кількістю золотих медалей, а не за загальною кількістю.)

У Токіо приїхали спортсмени з Росії, яких у 2016 році не допустили до участі через організовану за підтримки держави допінгову програму. Це практично стало гарантією того, що українська команда цього літа спуститься на одне місце нижче. До складу нечисленної української делегації рідко входять спортсмени-візочники, які беруть участь у змаганнях з баскетболу та регбі – тих видах спорту, де багато нагород завойовують американці.

“Багато хто з оточуючих говорили мені, що в 2016 році були захоплені нашими результатами насамперед тому, що ми виявилися сильнішими за США”, – сказав тричі паралімпієць Максим Ніколенко, який того року отримав золото, а в Токіо срібло і бронзу. “Вибачте, – збентежено додав він, – але вони дійсно цим пишалися”.

Гвен Кнапп

За матеріалами: ІноЗМІ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Джерело: https://zikua.tv/blogs/krashchi_za_ssha_chomu_paralimpiiska_zbirna_ukrainy_dosiahaie_takykh_velykykh_uspikhiv_1011578

Залишити відповідь