Чт. Гру 3rd, 2020

Загадки американських виборів

Поділіться записом
Головна загадка виборів-2020 в США – безумовно, те, як вони взагалі могли відбутися в такій конфігурації. Обидва головні кандидати – якісь зовсім малоймовірні фігури на такій висоті, а, як відомо нам з теорії ймовірності, збіг малоймовірних подій – це так званий витвір ймовірностей, тобто зовсім вже малоймовірна подія.

Про це пише Олексій Рощин на своїй сторінці в Facebook.

Візьмімо для початку Трампа. Те, що Трамп взагалі стане президентом Америки в 2016 році, більшість спостерігачів вважали повною фантастикою – настільки, по-перше, всі були впевнені в незламній потужності Гілларі, а по-друге – настільки скандальною, недоречною і взагалі “не лізе ні в які ворота” фігурою представлявся Трамп (якого і в Республіканській партії не хотіли сприймати як свого). Однак перше диво сталося – Трамп переміг у 2016-му.

Добре. Навіть після обрання Трампа мало хто готовий був поставити хоч ламаний гріш на те, що він “доживе” до наступних виборів президента – настільки велике було упередження проти нього, настільки “недоречним” і “неправильним” президентом він здавався. Здавалося, буквально з самої інавгурації (або навіть до неї) в Конгресі почали готувати проти нього – при гарячій підтримці майже всіх американських медіа, частини армії, ФБР і навіть військової розвідки (!) – процедуру імпічменту; люди на повному серйозі робили ставки – чи просидить Трамп в кріслі президента хоча б перший рік… хоча б два роки… це був національний спорт номер один в США – вгадати, на якому році Трампа “з ганьбою” поженуть з Білого дому (а потім, звичайно ж, і посадять). Комісія спецпрокурора Міллера “цей день наближала як могла”, здавалося – ще трохи… але він не трапився.

Нарешті, вже в переддень виборів Трамп, який принципово ігнорував маски, заразився-таки коронавірусом; але ж, як нам всі говорять, цей вірус особливо смертельний саме для людей у віці в районі 80 років (Трампу 74). Думали – ну все, не миттям, так катанням! Міллеру не вдалося – ковід впорається! І знову сталася малоймовірна подія, диво №3 – Трамп вилікувався за якісь 5 днів і все-таки бере участь у виборах!

Тепер Байден. Які були шанси, що Байден братиме участь у виборах-2020? Та ніяких. По-перше, всі були впевнені, що в 2016 році переможе Гілларі Клінтон – відповідно, вона і повинна була, за традицією, балотуватися на другий термін від демократів. Байден же в тому ж 2016 році повинен був піти на пенсію і через 4 роки перебувати в повній вже безвісності і спокої.

Але навіть не це головне. Які були шанси, з точки зору сторонніх спостерігачів, що саме Байдена висуне Демократична партія проти Трампа? Та теж ніяких. Адже відомо, що в рядах “демократів” щодо Трампа, а особливо після його несподіваної перемоги вирували (по наростаючій) просто неймовірні за своїм напруженням негативні почуття – аж до того, що багато хто відкрито визнавав обрання Трампа президентом “найгіршим вибором в історії Америки”, не проходило дня, щоб який-небудь активіст публічно не звірявся Трампу в ненависті, його оголошували чи не пекельним чадом і щодня клялися, що треба докласти буквально всі ресурси, сили і можливості, аби позбавити американський Білий дім такого жахливого чудовиська.

Тобто вибори-2020 задовго до початку кампанії вже були оголошені доленосними, під девізом на кшталт “перемогти Трампа або померти”. 4 листопада 2020 року в розпаленій уяві багатьох і багатьох було якоюсь сумішшю Рагнарока і Армагеддона, “фінальною битвою Добра і Зла”, де від імені Зла виступав сам Князь темряви на ім’я Трамп. Зрозуміло, що для настільки вирішальної битви охоплені майже релігійним екстазом “демократи” повинні були б, по ідеї, виставити якогось вражаючого воїна світла – приголомшливого (в тому числі своєю толерантністю) молодого красеня – джедая… найкраще підійшов би, звичайно, другий Джон Кеннеді (якого у свій час обожнювала вся Америка, включаючи навіть республіканців).

І кого ж виставили проти Князя темряви в якості нового Джона Кеннеді?! Блін – старого Байдена, якому два роки до 80-річного віку, причому, що особливо пікантно, він саме на цей вік і виглядає, і тримається, і демонструє, кажучи м’яко, когнітивні здібності!

Тобто у Трампа, що славиться своїми навичками і чарівністю шоумена першої величини, було тільки одне очевидно слабке місце – вік: все-таки 74 роки забагато для політичного діяча навіть в толерантній Америці. І що ж Демпартія, якій треба перемагати будь-що? Вона виставляє проти старого рудого чорта свого Джо Байдена, який ще старший! Чи міг хтось заздалегідь передбачити такий результат? Якщо включати логіку хоча б мінімально – очевидно, ні.

І мало того, що Байден старий – старший за Трампа; мало того, що у Байдена з усією очевидністю вже почалися старечі процеси розпаду в корі головного мозку (а Альцгеймер має властивість досить швидко прогресувати, якщо вже розпочався); мало того, що Байден – класичний “політикан”, все життя терся в коридорах влади і не має ніяких особливих досягнень у послужному списку; але, до всього іншого, він ще і – передбачаючи, мабуть, свій швидкий відхід на пенсію – на останньому терміні Обами, служачи у нього віцепрезидентом, дозволив собі “побешкетувати” і відверто “притиснути” собі кілька мільйонів доларів в якості відвертих хабарів у підвідомчих їм регіонах – в Україні і в Китаї; такий був “дембельський акорд”. Тобто і сам Байден навіть в думках не тримав, що йому ще доведеться після 2016 року кудись там балотуватися!

Однак неймовірне сталося: дістали саме Байдена, в усіх відношеннях вразливу, надзвичайно зручну для Трампа фігуру – і виставили проти “породження зла”! Як же все це розуміти? Чому Байден? Це тепер ваш Джон Кеннеді?!

Від республіканців – незрозуміло, чому Трамп, адже він реально надзвичайно дратівлива, одіозна фігура, такий собі “Рейган навпаки”: якщо Рейган умів навіть своїх ворогів розташовувати до себе, то Трамп навіть друзів і прихильників весь час свого президентства вибішує так, що вони від нього йдуть пачками (і пишуть потім викривальні книги).

Від демократів – тим більше неясно, чому Байден; старий, на очах впадає в деменцію, до того ж по вуха в погано пахнучих аферах, реальний “хлопчик для биття” у Трампа і його команди.

З боку обох партій все виглядає, як якась взаємна гра в піддавки, як ніби їх реальна мета – якось непомітніше “злити”, скинути противникам пост президента, обпалює руки, як гаряча картопля…

Царство абсурду, одним словом. Природно, при бажанні всі “непонятки” можна пояснити купою різних елегантних і не дуже способів, посилаючись на різного роду інсайди і приплітаючи різні привхідні обставини (наприклад, в Росії, та й не тільки у нас, дуже модно пояснювати всі зовнішні події, згадуючи Путіна – Путін-то, Путін-се, Путін і Трампа призначив, і Байдена йому підібрав в спаринг-партнери, “а хто ж ще?”). Але тут доречно згадати старий, але мудрий анекдот… Розмовляють два політолога. Один іншого запитує, перебуваючи в крайньому роздратуванні:

– Слухай, та що взагалі відбувається?? Що діється навколо?! Нічого не розумію!!

– Нуу, як тобі пояснити… – тягне другий.

– Та ні, пояснити я і сам можу, все життя цим займаюся. Я ж зрозуміти хочу!!

Інше “розумне” пояснення абсурдного Байдена приваблює загадкового соціаліста Сандерса: мовляв, ніхто, звичайно, у верхівці “глобалістів” ніякого Байдена, звичайно, не хотів – але і вони були поставлені перед фактом, що, якщо не Байден, тоді на праймеріз переможе “соціаліст Сандерс” (який старший навіть Байдена), і вже Сандерс влаштує з Америкою таке, що на його тлі і Трамп здасться душкою…

Пояснення про Сандерса хороше, але і воно нічого не прояснює, а лише створює нові питання: чому зовсім вже древній Сандерс? Чим він такий милий американському ліво-чорному виборцю?! А де ж молоді і прудкі майбутні Кеннеді серед “демократів”, чому їх б’ють два старигани, “де всі?!”

Певну відповідь дає уважне вивчення складу останніх праймеріз Демпартії: дійсно – там були “два могутніх дідуся”, Байден і Сандерс… і досить багато різноманітних фріків в модному в цьому середовищі “стилі меншин”: дивні жінки, ще більш дивні геї-чоловіки. У цьому параді фріків дійсно не проглядалася альтернатива Трампу – там була ніби інша ліга.

Так чому ж все-таки немає Кеннеді і Рейганів, а є тільки дуже дивні персонажі? Адже країна Америка велика і багата? Чому ж там тільки Трамп з Байденом, а за їх спиною старець Берні, блакитний “мер Піт” і ось ця напівіндійська фальшива принцеса з сумнівним прокурорським минулим?

Я думаю, вся справа, як не дивно, в “кількісному пом’якшенні”. Америка вже 10 років, з минулої кризи, живе на долари, які трильйонами малює ФРС (це і називається “кількісне пом’якшення”). Ці “повітряні” долари порушують всі ринкові пропорції – тримають на плаву тих, хто мав би потонути, не дають спливти тим, хто мав би плавати.

Звідси і цей стан абсурду. Причому, як неважко зрозуміти з вищевикладеного, при будь-якому результаті виборів цей абсурд буде тільки наростати.

Олексій Рощин

Джерело: https://zik.ua/blogs/zahadky_amerykanskykh_vyboriv_986060

Залишити відповідь