26.01.2022

“Останніми словами його було – “вивчаю оперативну обстановку”. Як жив і помер Леонід Деркач

У Києві на 83 році життя помер голова Служби безпеки України часів президентства Леоніда Кучми Леонід Деркач. 

За інформацією “Страни”, Деркач помер від інфаркту. “Зупинилося серце”, – розповіли нам родичі.

Його син, нардеп Андрій Деркач, розповів “Страни” про останню розмову з батьком перед смертю. 

“На питання в реанімації: “Пап, ти як? Як справи?”, він відповів: “Усе нормально. Вивчаю оперативну обстановку”, – повідомив Андрій Деркач. 

Прощання з Деркачем-старшим відбудеться найближчої неділі, 16 січня о 12.00 в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври.

Леонід Деркач народився 19 липня 1939 року в Дніпропетровську.

Леонід Деркач_1
Страна
Леонід Деркач_2
Страна
Леонід Деркач_3
Страна

У 1972 році розпочав служби в КДБ СРСР, де обіймав посади від оперуповноваженого до начальника відділу кадрів Дніпропетровського управління КДБ.

Після проголошення незалежності України Леонід Деркач очолював Дніпропетровське обласне управління СБУ, державну службу України з технічного захисту інформації, Держмитну службу, був народним депутатом, генералом армії України, нагороджений кількома орденами. З квітня 1998 року по лютий 2001-го очолював СБУ. 

“Страна” зв’язалася з колишнім товаришем по службі Леоніда Деркача Валерієм Філіповим.

Валерій Філіпов є другом і довіреною особою Леоніда Деркача, поруч з Деркачем він був в останні 30 років. Також Філіпов був сооавтором багатьох книг, методик і розробок, за якими і зараз працюють в митниці та СБУ.

Валерій Філіпов поділився зі “Страна” своїми спогадами про Леоніда Деркача.

За його словами, Деркач доклав багато зусиль для змін у митній службі України.

“Розуміючи, що для поліпшення роботи митниці потрібні підготовлені, грамотні кадри, Деркач в 1996 році домігся відкриття Університету митної справи, який почав свою діяльність в Дніпрі. За роки своєї роботи університет випустив тисячі фахівців митної справи”, – говорить він.

Крім цього, за словами Філіпова, будучи главою СБУ Деркач створив ситуаційний центр в системі Служби безпеки України.

“Ситуаційний центр в цілодобовому режимі обробляв і систематизував всю інформацію, яка надходила з усіх куточків світу і областей нашої країни. Вона могла надавати інтерес з точки зору національної безпеки і для політичного керівництва країни”, – пояснює він.

Філіпов згадує, що Леонід Деркач приділяв особливу увагу професійній підготовці співробітників СБУ. Він не переносив злодійство і корупцію.

Леонід Деркач, за спогадами Філіпова, володів феноменальною пам’яттю – він пам’ятав всі імена і прізвища людей, з якими йому доводилося працювати ще в молодості.

“Він міг без запинки називати обсяги продукції України по роках, він відмінно пам’ятав матеріали підручників, за якими навчався у вузі. Він ніколи нічого не записував – все зберігав в голові і нічого не забував”, – стверджує він.

Великим захопленням Леоніда Деркач були голуби.

“Дуже любив голубів, знав кожного, кожному робив щеплення, міг провести в голубнику півдня”, – згадують близькі Леоніда Деркача.

“Він захопився ними в дитинстві і будучи вже хворим постійно навідувався до клітин з голубами, яких у нього було більше 300. Леонід Васильович довгий час навіть був президентом Асоціації голубівників України”, – говорить Філіпов.

Леонід Деркач_4
Страна

За словами близьких Деркача, на питання “Котра година?”, він завжди жартома відповідав “без десяти п’яти”.

У Леоніда Деркача є біографічна книга під назвою “про що можу розповісти”. Ось уривок зі вступу до другої частини цієї книги.

“Минуло 12 років з тих пір, як вийшла моя автобіографічна книга “про що можу розповісти…”. Тоді, після зміни керівництва України, зміни її політичного курсу, даних з Майдану обіцянок жити по-новому, мені хотілося вірити в краще, в те, що наша держава, подолавши опір консервативних сил, олігархічних кланів, зможе перемогти корупцію, кумівство, господарське нехлюйство і почне реально покращувати життя людей. Погодьтеся, 12 років достатній термін, щоб вирішити хоча б частину цих питань. І я впевнений, що переважна кількість українців хотіли того ж. Але, на жаль, реальність розбила ці надії. Корупція розцвіла за цей час махровим цвітом, кумівство стало нормою життя, а на нехлюйство взагалі перестали звертати увагу, тим більше, якщо воно приносило прибуток злочинним кланам”. 

Незадовго до своєї смерті Деркач, будучи прикутим до інвалідного візка, писав у своїх мемуарах наступне:

“Мені рідко вдається зібрати всіх моїх онуків і правнуків разом – сучасний світ стрімкий і змушує пристосовуватися до себе, бігти все швидше і швидше. Але я позбавлений такого обов’язку в силу свого нинішнього становища. Повторюся, сьогодні у мене багато вільного часу, і я спокійно можу обміркувати події, які відбуваються зараз і відбувалися раніше, щоб розуміти, що в них немає нічого нового”. 

Ось що сам говорив про себе Леонід Деркач:

“Але я ні про що не шкодую. Упевнений, мені пощастило в житті. По-перше, мене в основному оточували цікаві, віддані своєму народу люди, а також мої близькі, моя сім’я. По-друге, справа, якій я присвятив багато років, вважаю дуже потрібною і важливою для країни. Приносити користь державі, працюючи в колективі однодумців, – чи це не нагорода?”.

Джерело: https://zikua.news/news/ludyna/ostannimy_slovamy_ioho_bulo_vyvchaiu_operatyvnu_obstanovku_yak_zhyv_i_pomer_leonid_derkach_1020722

Залишити відповідь