Вт. Чер 22nd, 2021

Без труби – “труба”: Як Зеленський спровокував кризу на паливному ринку після націоналізації “ПрикарпатЗахідТрансу”

NewsOne
NewsOne

Український інформаційний телеканал

depositphotos.com

Президент Зеленський незаконно відібрав нафтопродуктопровід “ПрикарпатЗахідТранс” у групи іноземних інвесторів, які вклали в нього понад пів мільярда доларів і врятували від руйнування. Після тривалого простою труба з 2016 року почала качати в Україну дешевий дизель. Сьогодні цих поставок немає, а на ринку спостерігається дефіцит і зростання цін.

Україна вже кілька місяців балансує на порозі паливного дефіциту. Ринок в буквальному сенсі слова сохне. Останні 10 тис. т дизеля, що залишилися від останніх відвантажень через термінал в Гомелі та по нафтопродуктопроводу “ПрикарпатЗахідТранс”, були реалізовані у квітні. В цілому, за квітень баланс ринку дизельного палива просів на 10%, до 593,8 тис. т, проти 659,8 тис. т за аналогічний період минулого року. У квітні імпорт дизельного палива в Україну скоротився на 12%, до 491,6 тис. т. в основному скорочення відбулося шляхом поставок з РФ, які зменшилися майже в три рази, до 89,5 тис. т. На цьому тлі на АЗС України почали рости ціни, що змусило уряд вводити цінову стелю на паливо. Якщо в СРСР це виглядало буденно, то в ринковій економіці – відчайдушна і неефективна міра, що свідчить про серйозні проблеми на паливному ринку. Винуватцем цього є українська влада, яка з політичних міркувань відібрала у приватних інвесторів нафтопродуктопровід “ПрикарпатЗахідТранс” і зупинила роботу підприємства.

Фактор труби – зниження контрабанди та зростання податків

Нафтопродуктопровід “ПрикарпатЗахідТранс” довгий час був найвигіднішим способом транспортування дизеля в Україну. Поставки по трубі обходилися дешевше залізничної логістики та дорогої морської перевалки. Директор спеціальних проєктів НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев зазначав, що по трубі в Україну поставлявся досить дешевий ресурс, але при цьому дуже якісний. Дизпаливо, що надходило по нафтопродуктопроводу, крім України, купували польські та угорські компанії – зокрема, такі гіганти світового паливного ринку як MOL і Orlen.

“ПрикарпатЗахідТранс” управляє ділянкою нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок”, протяжністю близько 1,1 тис. км, який призначений як для прокачування дизельного палива з Росії та Білорусі в Україну, так і для транзиту в Європу. У 2014 р. робота підприємства була зупинена. Труба простоювала і ризикувала бути продірявленою незаконними врізками. Компанію в прямому сенсі слова врятували іноземні інвестори. В кінці 2015 року підприємство у російського ЗАТ “Транснафтопродукт” викупила Швейцарська International Trading Partners (ITP) Анатолія Шефера. Група західних інвесторів вклала у відновлення роботи українського трубопровідного проєкту понад 550 млн доларів. Дешевий дизель почали качати на український ринок, а коли трейдер Proton Energy Group S. A. підписав контракт на постачання палива з угорським концерном MOL у 2016 році, почався транзит до Європи.

Вихід на український ринок дизельного палива Proton Energy Group істотно вплинув як на структуру ринку, так і на обсяги імпортованих нафтопродуктів. Частка поставок Proton в загальному обсягу імпорту ДП в Україну незабаром досягла близько третини обсягу всіх імпортних поставок. Труба давала можливість постачати дешеве паливо високої якості, що підштовхнуло ціни до зниження. 

Премія до цінових котирувань на дизель (одна зі складових ціни для покупця) знизилася з 80-60 дол./т в період простою “ПрикарпатЗахідТрансу “до 20 дол./т, коли підприємство знову запрацювало. Це неминуче призвело до зниження ціни для споживачів по всій країні.

Незабаром навіть Мінфін був змушений визнати, що нафтопродуктопровід неабиякою мірою сприяє “вибілюванню” ринку і зростанню надходжень акцизу до держбюджету. Як відомо, концерн MOL виставив жорсткі умови з приводу контролю за вмістом труби, в тому числі до українських державних органів. При імпорті та транзиті палива контроль здійснювався на кожному етапі поставки. У тому числі звіряється з даними угорської сторони.

В Україну надходило достатньо “білого” дизпалива, щоб покрити потреби споживання. Частка контрабанди стрімко скорочувалася. У 2016-2018 рр. частка податкових надходжень від імпорту ДП склала 4,96% в загальній сумі доходів бюджету, що на 58% вище, ніж середній показник за 2013-2015 рр. в цілому, “ПрикарпатЗахідТранс” за 2016-2018 рр. заплатив до держбюджету 358,3 млн грн.

У Зеленського не проти, якщо “труба згниє”

Але для президента Зеленського ці сотні мільйонів гривень податків – не аргумент. Своїм указом він відібрав нафтопродуктопровід у приватних інвесторів, які, нагадаємо, вклали в його відновлення понад пів мільярда доларів. До цього, трубопровідні поставки дизеля обклали спеціальним митом. Мабуть, це було результатом роботи лобістів морських і залізничних поставок.

Примітно, що на цей крок Офіс президента зважився тільки після парламентських виборів – щоб не розбурхувати суспільство. Адже в ОП знали, що це спричинить зростання цін на АЗС. Експерти відзначали, що це чи не перший випадок, коли обмеження вводяться не щодо продукту або країни, з якої він поставляється, а щодо способу поставки.

Загалом, внаслідок політичної атаки влади на “ПрикарпатЗахідТранс” імпорт дешевого дизеля в Україну падав з року в рік. Якщо у 2018 році імпорт через “ПрикарпатЗахідТранс” склав 1,98 млн т (30,5% ринку), то у 2019 році – 1,23 млн т (17,76%), а у 2020-му – 635 тис. т (8,57%). Разом з тим падали й обсяги надходжень до держбюджету.

Сьогодні “ПрикарпатЗахідТранс” стоїть без роботи. Величезне підприємство, здатне генерувати податкові надходження до держбюджету, не качає паливо через політичну позицію президента.

Експерт Дмитро Марунич вважає, що націоналізація труби призведе тільки до додаткових витрат для держави.

“Сьогодні нафтопровід переданий “Укртранснафті”, яка нестиме витрати по його утриманню до завершення судового процесу. Треба відзначити, що на момент зупинки в трубі знаходилося паливо на десятки мільйонів доларів, держава повинна буде компенсувати ці кошти минулим власникам”, – пояснив експерт.

Як заявив оффрек один із високопоставлених представників чинної влади, в команді президента не проти, якщо “труба згниє”.

Паралельно почалися масові обшуки та безпрецедентний тиск на мережу АЗС “Глуско”, що належить швейцарському трейдеру Proton Energy, який і після незаконної націоналізації нафтопродуктопроводу залишався ексклюзивним представником “Роснефти” і продовжував поставки відносно дешевого російського дизеля залізницею. Виникла загроза зупинки цих поставок на кордоні. У підсумку Proton вирішив вийти з гри. Після цього поставки дизпалива з Росії припинилися. Тільки завдяки білоруським поставкам ціни на дизпаливо не рвонули вгору, а потихеньку поповзли. Але це не врятувало ринок від кризи. Влада пішла на відчайдушні заходи та ввела граничні роздрібні ціни, вище яких дизпаливо продавати на АЗС не можна.

Ринок лихоманить, влада хоче відновити поставки з Росії

Сьогодні запаси дизпалива “з’їдені”. Значно наростити власне виробництво єдиний працюючий в Україні НПЗ “Укртатнафта” не зміг. Вже в середині травня було відомо, що найбільший виробник білоруського дизпалива Мозирський НПЗ може піти на ремонт, а у другого НПЗ Білорусі проблеми з поставками нафти з РФ через американські санкції.

Також зараз немає поставок дизеля “Роснефти” залізницею. Нещодавно галузеве видання enkorr повідомило, що російська компанія нарешті визначилася з новим ексклюзивним дистриб’ютором, яким замість Proton стане Socar. В інформації видання, компанія вже імпортувала 2 тис. т дизеля в Україну і має квоту на поставку 100 тис. т в травні. Для порівняння, у 2020 році Proton відправив в Україну 1,74 млн т дизпалива (23,4% ринку) і 443 тис. т (22,3%) скрапленого газу. Примітно, що ніякими іншими повідомленнями, крім enkorr, дана інформація не підтверджена.

Що маємо? Російські поставки дизеля під питанням, білоруські також. А попереду осіння збиральна і посівна компанії, коли споживання дизеля зростає значно. Дизель, що ввозиться по морю, – дорогий. Експерти все частіше говорять, що Україна вже за крок від кризи. Якщо через відсутність дешевої соляри ціни в опті зростуть вище граничних значень, АЗС не стануть торгувати дизелем в збиток і просто зупинять його продажі. На ринку настане гострий дефіцит і непередбачуваний ціновий ажіотаж.

“Від цієї ситуації програють всі: споживачі почнуть платити більше за паливо, а оператори ринку – отримають проблеми з поставками палива на свої мережі”, – говорить Геннадій Рябцев.

Здається, зараз до влади дійшло, що пахне смаженим. “Укртранснафта” заявила, що має намір відновити роботу “ПрикарпатЗахідТранс”. При цьому в компанії тверезо визнають, що для цього необхідно провести переговори з власниками ресурсу – Росією і Білоруссю. Без цього відновлення роботи нафтопродуктопроводу неможливе. Але під які контракти з білорусами та росіянами стане домовлятися “Укртранснафта”? Чим вона зможе зацікавити партнерів з Росії та Білорусі – та і європейських трейдерів, які були контрагентами Proton? Та й чи стане хтось домовлятися про співпрацю, розуміючи, що в будь-який момент Зеленський може знову порушити правила гри або змінити керівництво “Укртранснафти”?

“Якщо альтернативу російським поставкам не вдасться знайти, нафтопродуктопровід згниє вже за кілька років”, – говорить Марунич.

А поки тривають ці політичні розбірки, платити за все доведеться українцям.

Ігор Смолов

Оригінал – на сайті NewsOne.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Джерело: https://zikua.tv/article/bez_truby_truba_yak_zelenskyi_sprovokuvav_kryzu_na_palyvnomu_rynku_pislia_natsionalizatsii_prykarpatzakhidtransu_1003956

Залишити відповідь