Пн. Жов 26th, 2020

Вибори в НАНУ вперше за понад 90 років: Боротьба між “партією науки” і “партією дерибану”

Поділіться записом
Радіо Свобода
Радіо Свобода

Інтернет-видання та радіостанція, що фінансується Конгресом США





Президія Національної академії наук України
НАН України

Хто стане новим президентом Академії наук – визначать вибори, призначені на 7-9 жовтня. Як зазначають самі академіки: уперше за багато десятиліть – “є інтрига”, тому ніхто з упевненістю не може сказати, хто ж переможе. Не обійшлося і без скандалів… Що відомо про кандидатів та яким чином обиратимуть нового президента НАНУ?

Про це пише Радіо Свобода.

Раз на п’ять років таємним голосуванням на загальних зборах обирають президента Національної академії наук України. Участь у голосуванні беруть усі академіки і члени-кореспонденти НАН, загалом майже сім сотень науковців.

У 2020 році Національна академія наук України оголосила про нові вибори президента та оприлюднила список кандидатів ще 12 лютого.

Уперше за понад півстоліття у списку було аж п’ять кандидатів і не було прізвища Бориса Патона – легендарної особистості наукового світу.

Ця можливість – обирати серед кількох кандидатів, мати “вільні та альтернативні вибори на цю посаду”, фактично взагалі з’явилася уперше за понад 90 років, зазначив професор Максим Стріха. Адже за радянських часів про вільні вибори не могло йти і мови, а у незалежній Україні авторитет Бориса Патона стримував інших від висування своїх кандидатур.

Цього ж разу позмагатися за посаду президента НАНУ вирішили Владислав Гончарук, Богдан Данилишин, Анатолій Загородній, Сергій Комісаренко, Володимир Семиноженко.​

Вибори спочатку призначили на квітень, але через запроваджений урядом карантин, перенесли на осінь.

А 19 серпня Бориса Патона не стало.

Скандали “академічної президентської” виборчої кампанії

Спочатку все йшло за планом.

Кожен кандидат на посаду президента Національної академії наук оприлюднив свою програму. Їх обговорювали: хтось критикував, а хтось підтримував. Є ті, хто одразу оголосив, кого підтримуватиме на виборах. Так Іван Дзюба підписав лист на підтримку Комісаренка, Микола Жулинський закликав голосувати за Загороднього, а Олег Кришталь підтримав Семиноженка. Проте більшість воліє тримати свій вибір у таємниці.

Кандидати активно проявляли себе в інформаційному просторі, брали участь у теле та інтернет-ефірах, спілкувалися у соціальних мережах, їздили у регіони на зустрічі.

  • Перший скандал виник, коли кандидат у президенти НАНУ, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук дав інтерв’ю зареєстрованому в Латвії російськомовному науково-популярному виданню “Граніт науки”. У розмові Гончарук повідомив, що закінчив писати “Нове пояснення будови Всесвіту”, де розшифрував кожен біблійний день творіння із наукової точки зору”. Згідно із баченням академіка – вік Землі усього 15 тисяч років, ядро нашої планети складається із водню, усім керують віруси, а єгипетські піраміди “створив Бог, якщо під цим словом розуміти Природу”. Академік Гончарук піддав сумніву теорію Ейнштейна та загалом розкритикував сучасну науку.

“Я кажу: але якщо всі дурні, то чому я повинен їх наслідувати?”, – так передало слова академіка видання.

  • Академічна спільнота поспішила відмежуватися від висловленого Владиславом Гончаруком.

“Не відкидаючи його великий внесок в розвиток хімічної науки, ми засуджуємо некоректні та далеко “неакадемічні” висловлювання академіка НАН України В.В. Гончарука щодо всесвітньо відомих вчених, своїх колег по Президії та всього наукового співтовариства. Інтерв’ю містить низку нечітких, часто помилкових та безпідставних тверджень в галузі хімії, фізики, астрономії, біології і інших природничих наук, неоднозначне трактування яких шкодить сучасній науці”, – мовиться у відкритому листі членів Відділення хімії НАН України щодо інтерв’ю академіка НАН України Гончарука.

  • Другий скандал не забарився, коли 29 вересня Богдан Данилишин – наймолодший кандидат і академік, колишній міністр економіки України, голова Ради Національного банку України – оголосив, що подав позов до суду “щодо незаконності проведення виборів Президента та Президії НАН України 6-9 жовтня 2020 року”.
    Аргументацію свого вчинку Данилишин навів на своїй сторінці у мережі Facebook, написавши, що хоче “захистити українську науку”.

Зокрема, академік Данилишин не згодний із формою проведення голосування, яку обрала Президія НАНУ в умовах епідемії коронавірусу.

“Проведення Загальних зборів Академії за умов, визначених рішенням Президії – по відділеннях, де все буде під контролем чинної Президії, ставить під сумнів сам принцип виборності і рівного доступу кандидатів у Президенти бути обраними на цю посаду”, – вважає Данилишин.

У такий спосіб він висловив недовіру президії НАНУ, наголосивши, що вбачає “за доцільне обрати в Президію НАН України молодих людей до 50-60 років, позбавитись від вічних членів Президії, які там засідають більше 30 років”.

Данилишин хотів, щоб вибори перенесли на весну, оголосили повторний конкурс і “знайшли кандидатів до 65 років”.

  • Президія НАН у відповідь звинуватила Богдана Данилишина у “дискримінації за віковою ознакою”.

6 жовтня сайт Національної академії наук розповсюдив повідомлення, що Окружний адміністративний суд Києва відхилив позов одного з кандидатів на посаду президента НАНУ Богдана Данилишина.

“Таким чином, перешкоди у проведенні 7-9 жовтня виборчої сесії Загальних зборів Академії відсутні”, – написала пресслужба НАНУ.

Радіо Свобода звернулося за коментарем до Богдана Данилишина, і той повідомив, що після такого рішення суду вирішив зняти свою кандидатуру, бо “не бачить сенсу, за таких умов, брати участь у виборах”.

Також він сказав у коментарі Радіо Свобода, що відкидає звинувачення у “приниженні і дискримінації за віковою ознакою”, бо “поважає Академію, де є багато вчених світового рівня”. Натомість, він вважає, що “відбувається дискримінація молодих”.

“Патона обрали, коли йому було 42 роки, а у нас зараз середній вік академіків НАН України – 77,1. Десять років тому я прийшов, мені було 44 – я був наймолодшим, а тепер мені 55 – і я ще наймолодший. Нічого не міняється…”, – сказав Богдан Данилишин.

Як проходитиме голосування і підрахунок голосів?

  • Голосування буде проходити у кількох залах у відділеннях НАНУ, щоб не збирати в одній великій залі усіх учасників під час епідемії коронавірусної інфекції.
  • Між відділеннями здійснюватиметься дистанційний зв’язок.
  • Усі бюлетені для таємного голосування рахуватиме в одному приміщенні одна лічильна комісія, що відповідатиме статуту Академії.

Чи є довіра?

Радіо Свобода звернулося до кількох науковців із проханням прокоментувати те, як іде виборча кампанія в Академії. Більшість із тих, хто погодився говорити, кажуть, що на їхню думку, “змагальність є”, “кандидати використовують відкриті механізми, щоб донести своє бачення”, “дотримуються вимог статуту”.

Однак, дехто погодився розповісти, якщо тільки редакція не згадуватиме їхні імена, і про те, що вони визначають як порушення.

Мова іде про одного кандидата, який, за їхніми словами, “веде активні залаштункові перемовини з деякими академіками, директорами інститутів, і переконує їх, що у разі його обрання, від допоможе директорам приватизувати майно академії, бо через свої старі зв’язки у владі зможе домогтися перегляду закону про єдиний майновий комплекс академії”.

Цього ж кандидата підозрюють у зв’язках із тими, хто втік із України після Революції гідності, а ще пригадують, як він брав участь у проєктах за визнання російської мови другою державною.

А хтось із тих, хто погодився говорити, вважає, що на цих виборах вирішується доля НАНУ, бо “іде боротьба між “партією науки” і “партією дерибану”.

Разом із тим, своїми думками відкрито поділився старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України​ Антон Сененко:

– На моїй пам’яті – це перші вибори очільника НАН, де існує інтрига і запекла передвиборча, якщо так можна сказати, боротьба. Окрім того, що більшість кандидатів їздили різними науковими інститутами і проводили зустрічі з працівниками, кожен делегат на вибори регулярно отримував інформацію про кандидата – його біографію, передвиборчу програму, інші додаткові матеріали.

Щодо віку. Кандидати немолоді, це факт. Але кожного разу, коли хтось піднімає питання про середній вік академіків чи директорів інститутів, він чи вона забувають одну просту річ: молоді в академії мало не тому, що академіки усіма “правдами і неправдами” витискають молодь закордон. А державна політика багато років поспіль, з моєї точки зору, спрямована на одне, щоб талановита молодь фізично не могла вижити в Україні і мусила їхати за кордон.

Умови для здійснення наукової діяльності: видатки на науку в держбюджеті, посадові оклади, на які Академія ніяк вплинути не може, відсутність нового обладнання – ганебні.

Тобто склалася парадоксальна ситуація, коли величезна кількість продуктивних вчених виїхала в інші країни чи пішла з науки в голодні 90-ті, а нині – те саме відбувається з молоддю.

Якщо говорити коротко: в потилицю академікам “ніхто не дихає”. Тому на виборах однозначно доведеться не зважати на вік, а, в першу чергу, на професійні якості.

Якою я б волів бачити Академію? Більш прозорою, менш забюрократизованою, з усіма умовами для студентів та аспірантів. Проте, як на мене, для реалізації усього цього Академія має стати “зубатою”: активно нав’язувати порядок денний владним структурам, виходити на комунікацію з бізнесом, медіа. Академія більше не може “плисти за течією”, сподіваючись на прихильність долі.

Коротко про кандидатів:

Владислав Гончарук (78 років), хімік, директор Інституту колоїдної хімії і хімії води імені Думанського НАН України. Наукові праці присвячені розробці фізико-хімічних основ гетерогенного кислотно-основного каталізу, створенню каталітичних методів очищення води. Створив і розвинув принципово новий напрям у галузі хімії і технології водоочищення каталітичне і фотокаталітичне знешкодження токсичних домішок у природних та стічних водах.

Анатолій Загородній (69 років) фізик, віцепрезидент НАНУ директор Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова Національної академії наук України. Має наукові праці в галузі теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики. Розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмово-молекулярних систем; послідовну кінетичну теорію запорошеної плазми і сформулював строгі мікроскопічні рівняння й ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми; розвинув теорію гальмівного випромінювання у плазмово-молекулярних системах

Сергій Комісаренко (77 років) біохімік, імунолог, академік-секретар, член президії НАНУ, директор Інституту біохімії імені Паладіна, віцепрем’єр-міністр України з гуманітарних питань до 1992 року, перший посол України у Великій Британії, а потім і в Ірландії. Під його керівництвом було проведене дослідження стану імунітету тих, хто працювали на ліквідації аварії на ЧАЕС. Тоді дослідники з’ясували, що низькі дози радіації істотно пригнічують систему “природного імунітету”, який відповідає за протипухлинний і противірусний захист в організмі людини. Комісаренко ввів в обіг термін “Чорнобильський СНІД”. Тепер інститут під його керівництвом вивчає вплив коронавірусу на імунітет людини.

Володимир Семиноженко (70 років), матеріалознавець, член президії НАНУ, міністр України у справах науки і технологій до 1998 року, народний депутат, віцепрем’єр-міністр України, до 2014 року голова Державного агенства з питань науки, інновацій та інформатизації України. Наукові дослідження стосуються кінетики збуджень у надпровідниках, напівпровідниках і діелектриках, створення високотемпературних надпровідних матеріалів​.

Ірина Штогрін

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Джерело: https://zik.ua/blogs/vybory_v_nanu_vpershe_za_bilsh_nizh_90_rokiv_borotba_mizh_partiieiu_nauky_i_partiieiu_derybanu_982951

Залишити відповідь