Пт. Чер 25th, 2021

“Правда Джорджа Сороса”: Навіщо Томаш Фіала викупив “Українську правду”?

Ярослав Божко
Ярослав Божко

Політичний консультант, голова Центру політичних студій “Доктрина”

Генеральний директор Dragon Capital Томаш Фіала викупив інтернет-видання “Українська правда”
Obozrevatel

Томаш Фіала, давній соратник мільярдера Джорджа Сороса, викупив новинний сайт “Українська правда”. Та чи так все просто як здається?

Про це пише Ярослав Божко на своїй сторінці в Facebook.

Купівлю “Української правди” Томашем Фіалою значна частина медіаспоживачів оцінили досить прохолодно. Мовляв, ще одне медіа належатиме олігарху, дожилися.

Втім, ситуація з УП зовсім не така проста, і Томаш Фіала теж не є просто “західним пасажиром”, що у певний момент вирішив стати впливовим на українському ринку медіа. Усі великі медіа в Україні збиткові, за винятком, можливо, лише пари невеликих самоокупних проєктів. А це означає, що купують їх зовсім не з бізнесовими цілями, а саме з метою розгортання політичного впливу.

Томаша Фіалу і його дітище Dragon Capital прийнято називати позаочі агентом Демократичної партії США, і часом ця оцінка кочує навіть в українські медіа. Але участь компанії Dragon Capital у підготовці “Мотор Січі” до продажу китайцям прямо говорить, наскільки така оцінка є наївною і поверхневою. Участь в операції КНР по отриманню контролю за стратегічним військовим підприємством виводить Фіалу поза будь-які американські орбіти. Але таке трактування зручне і навіть меметичне для багатьох журналістів і просто громадян, які не досить розуміють, “чий Фіала”, і хочуть мати швидку відповідь.

Більше того, цілком можливим лишається сценарій, де Фіала лише стає публічним власником УП як активу, який і так знаходився в орбіті впливу Віктора Пінчука. Сама УП цілком могла бути “куплена” в часи діяльності Адміністрації президента часів Кучми, яку очолював Литвин. Ряд тодішніх медіа і взагалі приписували йому роман із головредом УП Оленою Притулою. Молоді політики Віктор Пінчук і Андрій Деркач були тоді частиною дніпропетровського крила еліт, на яке опирався Кучма. Під час зняття Литвина з посади глави Верховної Ради у 2003 році Пінчук і Деркач-молодший прямо протестували проти цього у парламенті, належачи до однієї фракції “Трудова Україна”. У 2017 році, до речі, Деркач продав своє “Радіо Ера” Фіалі, який і зробив з нього “Радио Новое время”.

Питання, наскільки Фіала безпосередньо залежить від Віктора Пінчука, може бути відкритим ще дуже довго. Втім, важливою рисою діяльності Фіали є орієнтація виключно на білий капітал і заробляння на інвестиційних ринках, у той час, як сам Пінчук зі своїм статусом олігарха має певні проблеми з законністю походження свого капіталу на Заході. Цілком вірогідно, що Фіала виконував функцію легалізації капіталів Пінчука при інвестуванні на фінансових ринках.

Але найбільш забавним є те, як особи типу Фіали, Пінчука і Фрідмана присвоюють собі реноме філантропів, агентів Демократичної партії, ліберальних олігархів і інші оксюморони.

Коли гроші вимиваються з державного бюджету, немає великої різниці, наскільки демократично налаштований цей діяч і яка частка вкраденого буде інвестована в демократичні ініціативи.

Ярослав Божко

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Джерело: https://zikua.tv/blogs/pravda_dzhordzha_sorosa_navishcho_tomash_fiala_vykupyv_ukrainsku_pravdu_1003964

Залишити відповідь