Пт. Гру 4th, 2020

Москва про нас так подбала, що ми ледве не сконали

Поділіться записом

Москва про нас так подбала, що ми ледве не сконали

Український фольклор дає цінну науку, одначе в народу коротка пам’ять.

Із понад 1200 прислів’їв, які мені вдалося зібрати, зокрема у моїй книзі «І слово боролось», виокремила оці: про злочинницю-мацькву (це – крім інших видів фольклору періоду трьох совєтських голодоморів).


І це ще далеко не всі. Хтось із нас прозрів лише тепер, коли почалася війна (дехто й досі не прозрів…), а нарід, який масово вимирав від штучного голоду на найбагатшій землі, розпізнав злочинну суть московії й, усіляко розвінчуючи, боровся… Словом! Бо більше нічого не було – все забрали червоні торбохвати!


Одначе в народу – така коротка пам’ять! І тому тих, хто його знищував (своїх катів!), потім знову й знову обирав до влади і вважав братами!..


Москалі – не люди, а юди.


Москалі – чужі юди, роблять лихо людям.


Москалеві годи, як трясці, а все бісом дивиться.


Москалики-соколики поз’їдали наші волики, а як вернуться здорові, то поїдять і корови.


Москаль тоді правду скаже, як чорт молитися стане.


Москаль в очі заглядає, а тоді душу виймає.


Москва верствою далека, а голодом близька.


Москва вміє цілувати і до нитки обдирати.


Москва дивиться на Україну, як вовк на ягницю.


Москва заправляє – Україна з голоду помирає.


Москва з обіймами – ділами лиходійними.


Москва іде – злидні веде.


Москва радіє, коли Україна животіє.


Москва України тримається, як вош – кожуха.


Москва як ступить, то злупить.


Москва москву й плодить. (Себто лиходіїв).


Москва на злиднях збудована та й злиднями годована.


Москва про нас так подбала, що ми ледве не сконали.


Москва така мила: Україну голодом заморила.


Москва така рідна Україні, як жаба кобилі.


Москва так любить Україну, як пес – калину.


Москві привіт – обка*алась на весь світ.


Московське болото так смердить, що не хочеться жить!


Московський привіт – ярмо на сотні літ.


Москву, як і діда з торбою, ніколи не нагодуєш.


Московська правда, як ціла брехня.


Московським возом далеко не заїдеш.


Московські «меди» – повна хата біди.


Московські пси Україну терзають.


Московську пельку не наситиш.


Москаль дує – Україна бідує.


Москва панує – Україна голодує.


Москва правдою крутить, як циган сонцем.


Московська порода – тюрма народів.


Московські заброди принесли горе народу.


Захланну Москву ніколи не нагодуєш.


З дороги збились – до Москви притулились.


З Кремлівських гор почався голод і терор.


Спершу Москва обіймає, а потім до нитки обдирає.


У Москви очі завидющі, а руки загребущі.


У Москви рот великий і руки загребущі.


У московському Кремлі завелися курвалі.


До Москви пристали – собаками стали.


Не той москаль, що морозить, а той, що людей вивозить.


Хто з москалями злягається, той вошей набирається.


Хто з Москвою злиґається, той у ногах валяється.


Хахли Москві в с**ку заглядають. (Про слабких духом українців).


Як Москва почне визволяти, то буде голо в хаті.


Як москалі завітали – усі жижки задрижали.


Якщо є москалі, то чортів не треба.


Якщо з Москви паскуда, то лихо буде.


Як Москва йде визволяти, то чекай неволі.


Як Москва скаженіє, то світ німіє.


В Україні голод, бо з Москви пре холод.


Під Москвою – не життя, а ниття.


У Кремлі стелиться – в Україні змелиться.


У Москви свобода одна: або куля, або тюрма…

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Джерело: https://zik.ua/news/2018/12/04/moskva_pro_nas_tak_podbala_shcho_my_ledve_ne_skonaly_1462179

Залишити відповідь